Методичний супровід

Памятка по підготовці педагогічної характеристики на ПМПК

Методичні рекомендації щодо організації індивідуального навчання

Зразки документації (інклюзивне навчання)

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами на уроках української мови і літератури

Методи та прийоми навчання читання дітей з особливими потребами

Які умови звільнення учнів з особливими освітніми потребами від ДПА і ЗНО

Учні можуть бути звільнені від проходження державної підсумкової атестації за станом здоров'я. Учням (вихованцям), які за станом здоров'я звільняються від атестації, необхідно подати заяву батьків та довідку лікарсько-контрольної комісії, засвідчену печаткою закладу охорони здоров'я. Підстави для звільнення від проходження ДПА за станом здоров’я визначаються "Інструкцією про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я".

Також, звільняються від атестації учні (вихованці) загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) для хворих дітей у період їх перебування в цих закладах, спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей, зі зниженим слухом, сліпих, зі зниженим зором, з порушеннями опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку, розумово відсталих дітей.

Такі учні (вихованці) можуть допускатися до проходження атестації за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

Для осіб, звільнених від атестації, у додаток до свідоцтва про базову загальну середню освіту або атестата про повну загальну середню освіту виставляються річні бали та робиться запис: "звільнений(а)".

Вимоги до ведення журналу індивідуального навчання

Журнал для обліку навчальних досягнень учнів, які здобувають освіту за індивідуальною формою навчання ведеться відповідно до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом МОН від 03.06.2008 №496. Отже оцінювання різних видів діяльності й контролю здійснюється так само, як і в класному журналі. Єдина різниця - записи здійснюються не горизонтально, як у звичайному журналі, а вертикально.

Зразок оформлення сторінки журналу індивідуального навчання

Якщо вчитель має навантаження з предмету 0,5 год, то:

1. Відповідно до індивідуального навчального плану складається розклад уроків, який в обов'язковому порядку погоджується з батьками. Розклад складається в залежності від індивідуальних можливостей дитини, з урахуванням норм, визначених ДСАНПіНом. Чітко встановлених вимог щодо чергування предметів у розкладі (обов'язково 22 хвилини на тиждень або 45 хвилин 1 раз на два тижні) немає.

2. Один раз на місяць одразу 90 хвилин проводити неможливо, оскільки це протирічить нормам ДСАНПіН. Окрім цього, це занадто велике навантаження на дитину, яка має проблеми із здоров'ям.

Чи можна окремий предмет вивчати за традиційною формою навчання, якщо учень(учениця) навчаються індивідуально (за довідкою ЛКК).

Відповідно до Законів України "Про освіту" та "Про загальну середню освіту" існують різні форми здобуття повної загальної середньої освіти, серед яких визначено й індивідуальну, групову (заняття в класі). Суміщення форм законодавством не передбачено. Отже, здобуття загальної середньої освіти у певний період часу одночасно за декількома формами неможливо.

Як вчиняти у випадку хвороби вчителя або учня.

Організація і проведення індивідуального навчання регламентується Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, де обов'язковою умовою визначено виконання вимог Державних стандартів, отже, відповідно, навчальних програм. Організація занять з учнем регламентується розкладом, який затверджується директором і погоджується з батьками. У випадку хвороби учня або вчителя, так само як і при навчанні в класі, можливі наступні кроки:

- внесення змін у розклад;

- організація заміни;

- ущільнення навчального матеріалу, застосування методів навчання, що передбачають самостійне вивчення окремих тем тощо.

Якою мати бути кількість контрольних , лабораторних, практичних робіт тощо

Відповідно до п. 2.8 Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах навчання здійснюється за індивідуальними навчальними планами. Індивідуальні навчальні плани складаються на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України. Освітній рівень учнів, які навчалися за індивідуальною формою, має відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти. Іншими словами - освітній рівень учнів, які здобували освіту за індивідуальною формою не повинен відрізнятися від освітнього рівня учня, який навчається в класі. Дитина повинна опанувати всі теми, передбачені програмою.Норми розрахунку кількості годин на кожний предмет, кількості контрольних, лабораторних, практичних робіт у нормативних документах відсутні. Це планується вчителем і відображається в календарно-тематичному плануванні, залежить від кількості годин, відведених на 1 тему, її складності, умінь і навичок, що формуються під час її вивчення.

Алгоритм психолого-педагогічного вивчення вчителем учнів, які навчаються на індивідуальній формі навчання

1. Ознайомитися з висновками та рекомендаціями ПМПК;
2. Встановити контакт з дитиною та її батьками (особами, що їх заміняють).
3. Ознайомитися зі станом пізнавальної діяльності учня.
4. Уявлення дитини про себе та найближче оточення;
   • Здатність до аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків:
   • Здатність до узагальнень;
   • Засвоєння сенсорних еталонів;
   • Розуміння змісту сюжетних картинок, серії картинок, картинок з прихованим змістом;
   • Розуміння змісту текстів ( на слух, якщо дитина не читає);
   • Математичні уявлення (відповідність віковій нормі, програмовим вимогам).
5. Мовленевий розвиток:​

• стан усного мовлення;
• стан письмового мовлення.

(По можливості, бажано обстежити всі три сторони мови: лексику, фонетику, граматику).

6. Ознайомитись зі станом рухової функції:

• стан загальної моторики
• стан дрібної моторики кистей та пальців рук.

7. Особливості уваги.
8. Розвиток пам’яті.
9. Стан емоційно-вольової сфери та діяльності учня:

• контактів (вміння встановлювати контакт);
• поведінки (її особливості);
• працездатність (особливості: чи швидко втомлюється, виснажується);
• діяльність (хаотична, ціле направлена, критична);
• використання допомоги ( є ознакою збереженого інтелекту)

На підставі отриманих даних вчитель складає уявлення про розвиток інтелектуальної сфери учня. Педагог окреслює найбільш порушені функції, які він буде розвивати в процесі навчання, та найбільш збережені, на які він спиратиметься в роботі.